КРОВ

кров
м. тк. ед.
roof; shelter
лишённый крова — homeless
остаться без крова — be left without a roof over one‘s head
лишать крова (вн.) — make* / leave* homeless (d.)
лишать крова и хлеба (вн.) — leave* homeless and starving (d.)
под кровом (рд.) — under the shelter (of)



Смотреть больше слов в «Русско-английском словаре»

КРОВАВЫЙ →← КРИЧНЫЙ

Смотреть что такое КРОВ в других словарях:

КРОВ

КРОВ, -а, м. 1. Укрытие, завеса, навес над чем-н. (устар.). Под кровомветвей. 2. перен. Жилище, приют (в 1 знач.) (высок.). Ос-таться без крова.Дать к. каму-н.... смотреть

КРОВ

кров м. 1) а) устар. Крыша. б) перен. Дом, жилище, приют. 2) перен. Защита.

КРОВ

кров См. жилище принимать под свой кров... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. кров дом; жилище; приют, покров, укрытие, тень, сень, кровля, крыша, пенаты Словарь русских синонимов. кров 1. см. крыша. 2. см. жилище Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. кров сущ. • крыша • кровля Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. кров сущ., кол-во синонимов: 12 • дом (111) • жилище (71) • кровля (15) • крыша (49) • навес (38) • пенаты (13) • покров (46) • притул (4) • приют (32) • сень (17) • тень (34) • укрытие (26) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие... смотреть

КРОВ

КРОВ, і, ж.1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому.Похова... смотреть

КРОВ

(аж) кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т. ін.) кому. Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський). висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський); “Рахіра або земля”. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); — Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський); // Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т. ін. — Уб’ю гадюку, уб’ю змію!.. Вона (Оксана) з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. — По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний); Ольга підводиться, розправляє спину і о ви́точити кров з кого—чого. Знесилити, виснажити, ослабити кого-, що-небудь. “Виточить він усю кров з рідної України, щоб запагубити її навіки, щоб дати змогу й силу полякам запанувати на Україні”,— думала Тодозя, йдучи слідком за князем до палацу (І. Нечуй-Левицький); — Я б тобі утер маку,— думав він,— коли б москаль не виточив з мене крові (М. Коцюбинський). вхо́дити / ввійти́ в плоть і (в) кров, книжн. 1. кого, чого. Ставати невід’ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного). увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (С. Крижанівський). 2. перев. вхо́дити / ввійти́ в кров кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар); Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле). до оста́нньої кра́плі (ка́плі) кро́ві, зі сл. би́тися, боро́тися, захища́тися і т. ін. До кінця життя, поки живий. — Висловлюємо повну готовність стояти до останньої краплі крові за Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів (М. Стельмах); Були готові (троянці) до останньої каплі крові свою свободу боронить І нову Трою захищати (І. Котляревський). заморо́жувати / заморо́зити кров (у жи́лах) у кого, кому. Викликати почуття жаху. Все більше і більше впевнялася (Параскіца), що люди не помиляються, що вона відьма — і ця свідомість заморожувала кров у неї (М. Коцюбинський); Мертва душа гляне в очі марою, в жилах мені заморозить всю кров (Леся Українка). кров від кро́ві. Рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому .. “Хуліган... оселедець...” І хто? Кістка од його кості і кров од крові (М. Коцюбинський). кров гра́є / кров загра́ла у кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває приплив сили, енергії і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (М. Коцюбинський); (Храпко (сам):) Так кров грає, у голову б’є... І дума чоловік: от-от щастя запопаду, он де воно криється (Панас Мирний); Билося серце і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого (С. Васильченко). 2. чия. У кого-небудь виявляються натура, характер, звички, погляди і т. ін. (перев. батьків чи інших кровних родичів). (Баба Олена (перехрестилася):) Свят, свят, свят! Ага!.. Ось воно! Ось воно! Заграла й у тобі Петричева кров (Я. Галан). кров заговори́ла (обізва́лася) чия. У кого-небудь виявляються натура, звички, характер, погляди і т. ін., притаманні комусь. Аркадій Петрович уже сміявся над собою: Ха-ха! Заговорила дворянська кров... (М. Коцюбинський); А наймолодший (син) — мій вогник, .. як він востаннє спалахнув! вся батьківська кров обізвалась! (Леся Українка). кров за кров. Відплата, помста вбивством за вбивство. “Уб’єм брата! спалим хату!” — Сказали, і сталось. Все б, здається, ні, на кару Сироти остались. В сльозах росли, та й виросли; Замучені руки Розв’язались — і кров за кров (Т. Шевченко); — А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підніматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону.— Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар); Девізом нескорених було: “Кров за кров!” (З газети). кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко). кров з молоко́м. Здоровий, рожевовидий, рум’яний (про людину та її обличчя). Гриць .. був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко); — Якраз мені одна підвернулась.., продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Ю. Збанацький). кров і плоть. 1. Рідна дитина. Їм так і не дали виплакатися як .. належить матерям, коли виряджають діточок на самостійне життя .. Без молитви, без хреста благословляли вони кров і плоть свою у стражденну життєву путь... (Ю. Смолич). 2. Єство, сутність. Неси в щільник свій мозок, кров і плоть. Таких, як ти, кипучі міліони (мільйони) (М. Рильський); І вперше він синам сказав: — Товариші, Товариші мої, мої великі діти, Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (М. Бажан). плоть і кров. Особистий досвід, пережиті роки разом з рідним народом .. дають поетові той життєвий матеріал, що робить його поезію конкретною і правдивою у своїй плоті і крові (З газети). кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув (на мене) і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього (солдата) у скронях (О. Довженко). кров (рі́ками) ллє́ться (тече́) / полила́ся (потекла́) чия і без додатка. Гинуть люди. — На фронті кров ріками ллється. Самі подумайте, Варваро Гнатівно... (В. Кучер); Для чого ллється словацька кров тут, на Поліссі, в горах Кавказу чи на берегах Волги? (І. Головченко і О. Мусієнко); Горить Корсунь, горить Канів .. чорним шляхом запалало, І кров полилася (Т. Шевченко); Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі... Воскреснуть правда і любов, зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров (П. Грабовський). кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т. ін.) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Серце (Сеспеля) переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький); Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко); Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльонини (А. Головко). кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський); Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний); Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко). кров холо́не (крижані́є, застига́є) / захоло́ла (засти́гла) у жи́лах. Кому-небудь дуже страшно, моторошно, тривожно і т. ін. Не переказати тобі, товаришу, усіх нещасть .. Як згадаю — кров у жилах холоне (В. Логвиненко); Юсуп якусь хвилину стояв, немов закляклий. Батуллі, виходить, сам “домовляється” в ДПУ! .. Кров крижаніла в жилах (Іван Ле); Модель здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (О. Донченко). пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров з кого, чию. 1. Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. У селі управа колишня: поміщик панствує, п’є кров з бідняків (Нар. опов.); Як ссав (панич Льольо) народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський). попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили .. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих .. степах (М. Стельмах); Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили (багатії) нашого поту — годі! (А. Головко). 2. Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Мучилася (Горпина), а далі й схаменулася: “Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п’є, а та глуха потороча — горілку” (Л. Яновська). пролива́ти / проли́ти кров. 1. за кого—що і без додатка. Гинути, вмирати або мужньо воювати, боротися, відстоюючи щось, захищаючи кого-, що-небудь. Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою (М. Рильський); Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники. — За що гинули, проливали кров наші смільчаки? (Легенди..); Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров (І. Франко). 2. кого, чию. Вбивати когось, воювати з кимсь. (Жірондист:) Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Леся Українка). розлива́ти кров. Ти знов благословиш розливати кров твого народу! Слухай, віддай мені моїх синів… (М. Коцюбинський). псува́ти / попсува́ти (зіпсува́ти) кров кому. 1. зі сл. собі́. Нервувати, дратуватися. Всі ці причепки редактора я передбачив, але мені від того не легше і мушу псувати собі кров (М. Коцюбинський); (Кіттельгавс:) Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Леся Українка); Там (у степах) нема хапливості. Там кожний знає, що скільки не хапайся, а все тобі буде небо, та степ, та могили. І тому чоловік собі їде, не псуючи крові хапливістю, і, нарешті, приїжджає туди, куди йому треба (В. Винниченко). 2. кому. Завдавати кому-небудь багато неприємностей, клопоту; примушувати нервувати, дратувати когось. Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам (М. Стельмах); Був у нас в ті роки такий собі шашіль житомирський, клоп грушевий, скільки він мені крові зіпсував… та цур йому! (О. Гончар). пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров, ма́зку) (з но́са) кому, рідко з кого. Дуже побити кого-небудь, звичайно до крові, ран, або вбити когось. “Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо” (Переклад С. Масляка); — Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м’ясо (М. Стельмах); — Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський); — Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський). сиді́ти в крові́ у кого, кому. Бути притаманним кому-небудь від народження, становити невід’ємну особливість характеру, вдачі і т. ін. Хома .. виклика́в симпатію до себе своїм гумором .. що, здається, вже сидів йому в крові (О. Гончар). скупа́ти ру́ки в крові́. Убити кого-небудь або бути причетним до вбивства. Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові,— все минуло би ся (Г. Хоткевич). скупа́тися в крові́. Вчинити багато вбивств або бути винним у вбивстві багатьох людей. (Голос покликача:) Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хотів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Леся Українка). тече́ дворя́нська (голуба́, блаки́тна і т. ін.) кров у жи́лах чиїх, кого. Хто-небудь має аристократичне, родовите походження. — Іване Юхимовичу, ви ж благородний; у ваших жилах тече дворянська кров (Панас Мирний); Прийнявши рапорт, Врангель обернувся до юнкерів, .. вони довірливо вручають нині свою долю йому, обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (О. Гончар). точи́ти кров. 1. з кого. Експлуатувати, виснажувати кого-небудь тяжкою працею, знущанням і т. ін. — Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід.— .. Ще ми мало робили, ще з нас мало .. крові точили (Панас Мирний); — А доки вони нами руки потиратимуть? Ми їх не чіпаємо, ми до них не ліземо, а вони? Що вони з нас кров точать? (О. Гончар). точи́ти кров з жил чиїх. В нужді та утисках ми бились, А з наших жил точили кров. Над нами багачі глумились, А ми…корилися їм знов (М. Вороний). 2. з чого. Обкрадати, використовувати з метою наживи. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить (Т. Шевченко). точи́ти кров з се́рця чийого. Завдавати комусь душевного болю, страждань. (Рябина:) Пане писарю, не точи ти послідньої (останньої) крови (крові) з мого серця! (І. Франко). кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів (квітів), сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич). хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Попереду було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі (Мотрі), бунтували стару кров (Панас Мирний). (хоч) кров з но́са. Незважаючи ні на що, ні на які обставини, за будь-яких умов і т. ін. — Кров з носа, а водокачка буде (А. Головко); — Треба нам, кров з носа, командира — в сільраду (І. Микитенко); До сходу сонця ми кров з носа повинні бути в таборі (І. Головченко і О. Мусієнко); (Халява:) Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по невеликій чарчині (М. Кропивницький). як молоко́ та кров. Здоровий, з рум’янцем на щоках (про людину). Я рад сердечно, Що бачу пана, як молоко та кров, Глянь, як погладшали… (Д. Білоус).... смотреть

КРОВ

КРОВ, і, ж. 1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Шевч., І, 1951, 354); Вогкий холод зціплював кров у жилах (Коцюб., І, 1955, 96); Порізаними, липкими від крові руками Яресько хапається в темряві за мерзлу.. землю (Гончар, II, 1959, 437); * Образно. Чорні вишки Баку кров землі посилають У труби (Сос., Щоб сади.., 1947, 58); * У порівн. Ставок зачервонів проти заходу, неначе политий кров’ю (Н.-Лев., III, 1956, 343). До кро́ві — так, що аж кров виступила, потекла. Одна люба, тиха дівчинка вкусила мене колись до живої крові, як я силоміць піднесла її на руки… (Вовчок, І, 1955, 381); Ішли [заробітчани], розбиваючи ноги до крові (Гончар, Таврія, 1952, 5); Замовля́ти (замо́вити) кров див. замовля́ти; Запекти́ся кро́в’ю див. запіка́тися; Затамо́вувати (затамува́ти, зупиня́ти, зупини́ти) кров — припиняти кровотечу; Схо́дити (зійти́, стіка́ти, стекти́ і т. ін.) кро́в’ю — втрачати кров від поранення. Намацав [Гуменний] гарячу.. ранку і міцно затиснув її, щоб не сходити кров’ю (Гончар, Новели, 1954, 18); [Знахар:] Ти, сину, зараз помреш, бо кровлю стік (К. —Карий, II, 1960, 386); У кро́ві — закривавлений. Хіба знати, як швидко живе ніч, коли отак у льоху побитий і весь у крові (Головко, II, 1957, 162). ∆ Зара́ження кро́ві див. зара́ження. ◊ Випива́ти (ви́пити) кров див. випива́ти; Висиса́ти (ви́ссати) кров див. висиса́ти; Висмо́ктувати (ви́смоктати) кров див. висмо́ктувати; До оста́нньої кра́плі кро́ві боро́тися (би́тися і т. ін.) див. кра́пля; Закипа́є (закипі́ла) кров див. закипа́ти; Заморо́жувати (заморо́зити) [всю] кров [у жи́лах] див. заморо́жувати; Запа́лювати (запали́ти) кров (ого́нь у крові́) див. запа́лювати; Зро́шувати (зроси́ти) [вла́сною, своє́ю] кро́в’ю зе́млю (тра́ви, шляхи́ і т. ін.) див. зро́шувати; Кров відступа́є (відхо́дить, відійшла́ і т. ін.) з обли́ччя (лиця́ і т. ін.) у кого, рідко кому — хтось блідне від раптового неприємного враження. — Я.. відчув, як при її словах зникла мені чи не вся кров з лиця (Коб., III, 1956, 285); Кров гра́є (загра́є, загра́ла, зашумі́ла, кипи́ть і т. ін.) у кому-чому, у кого та без додатка — хтось відчув приплив енергії, пристрасті. Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Коцюб., І, 1955, 300); У вбранні зеленім ти пройшла повз мене, глянула — шалено зашуміла кров (Сос., III, 1958, 59); Колись було — ..кров кипіла, Тремтіли нерви, наче струни в грі (Фр., XIII, 1954, 29); І він [кинджал] порою любо грає. Привабливо дзвенить. На дзвін його душа палає І в серці кров кипить (Зеров, Вибр., 1966, 402); Кров залива́є (залила́) обли́ччя (лице́ і т. ін.) див. залива́ти; Кров застига́є (засти́гла, холо́не, захоло́ла) в жи́лах див. жи́ла1; Кров з молоко́м; Мов (як і т. ін.) з кро́в’ю молоко́: а) рум’яний, рожевовидий (про людину та її обличчя). Венера білолика, красна Курносенька, очима ясна І вся, як з кров’ю молоко (Котл. І, 1952, 212); б) здорова, рожевовида людина. Гриць був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (Фр. III, 1950, 266); Тут якраз мені одна підвернулась.. продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Збан., Єдина, 1959, 147); Кров зупиня́ється (зупини́лася) див. зупиня́тися; Кров кипи́ть (кипі́ла) на ра́нах див. кипі́ти; Кров псува́ти (зіпсува́ти): а) (кому) псувати настрій комусь, дратувати когось. У Калитки не одного кров Зіпсувало трактора тріщання (Рильський, І, 1960, 303); б) (собі) нервувати. [Завадський:] Та що там.. Чи то варто собі кров псувати задля такої марниці? (Фр., IX, 1952, 367); [Кіттельгавс:] Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Л. Укр., IV, 1954, 238); Кров ударя́є (уда́рила, ки́далася, кида́ється, бу́хала, бу́хає і т. ін.) в го́лову (до голови́, обли́ччя і т. ін.) кому — кров припливає комусь до голови, обличчя внаслідок сильного збудження. Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (Горд., II, 1959, 304); Бжозовський згадував про бурлак.., і вся кров кидалась йому в голову (Н.-Лев., II, 1956, 204); Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (Коцюб., І, 1955, 397); Набира́тися (набра́тися) кро́ві див. набира́тися; Налива́тися (нали́тися, налля́тися) кро́в’ю; Набіга́ти (набі́гти) кро́в’ю — червоніти від злості, напруження тощо. Лице її мінилося: раз наливалося кров’ю, мов буряк, то знов блідло, мов полотно (Фр., V, 1951, 396); Очі в провідника наллялися кров’ю і вилізли наверх, як у барана (Коцюб., І, 1955, 295); Обличчя хлопчика набігло кров’ю, зуби заскреготали (Фр., VI, 1951, 172); Обкипа́ти (обкипі́ти) кро́в’ю див. обкипа́ти; Пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров чию — тяжко визискувати когось, експлуатувати. — Цей дідок.. пив нашу кров і на ній збудував.. хату під залізом (Мик., II, 1957, 311); — А панич Льольо? ..Як ссав народну кров, так буде і далі ссати (Коцюб., II, 1955, 85); Се́рце кро́в’ю облива́ється (облива́лося, обкипа́є, обкипі́ло і т. ін.) перев. чиє — хтось дуже сильно переживає, мучиться, страждає. Серце її обливалося кров’ю, сльози заливали очі (Коцюб., І, 1955, 83); Щодня моя старша доня ходила.. на мітинги. Я мовчала, хоч серце кров’ю обкипало (Дн. Чайка, Тв., 1960, 128); Хвилюва́ти (бенте́жити, бунтува́ти, розпа́лювати і т. ін.) кров у кого — викликати хвилювання, неспокій у когось; збуджувати когось. Плач, злість, досада разом піднімались з душі [Метрі], бунтували стару кров (Мирний, І, 1949, 411); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (Коцюб., І, 1955, 339); [Хоч] кров з но́са — незважаючи на будь-які труднощі. [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по.. чарчині! (Кроп., V, 1959, 263); — Розшукати партизанів на чім би не стало. Кров з носа! (Головко, І, 1957, 365). 2. перен. Людські жертви при якому-небудь зіткненні, боротьбі, війні тощо; убивства, кровопролиття. Окопне життя, злигодні, кров, вогонь і рани посіяли в мільйонах сердець тривогу (Довж., I, 1958, 41); Треба буде крові та крові, щоб вибити його [противника] вдруге… (Гончар, III, 1959, 367). ◊ [Безневи́нна, неви́нна] кров ллє́ться (тече́, текла́ і т. ін.) — [безневинні] люди гинуть у боротьбі тощо. — Грицьку!.. Ти бачиш? кров безневинна ллється… (Мирний, І, 1949, 305); Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла (Шевч., І, 1963, 106); Втопи́ти в крові́ див. втопи́ти; Залива́ти (зали́ти) кро́в’ю див. залива́ти; Зато́плювати (затопля́ти, затопи́ти) в (у) крові́ див. зато́плювати2; Захлина́тися (захлину́тися) у вла́сній крові́ (вла́сною кро́в’ю) див. захлина́тися; Змива́ти (зми́ти) кро́в’ю со́ром (ганьбу́ і т. ін.) див. змива́ти; Кров за кров — відплата, помста вбивством за вбивство. Замучені руки Розв’язались — і кров за кров, І муки за муки! (Шевч., І, 1963, 114); — А що ж, вони наших рубатимуть, .. а ми з ними цяцькатись?.. — Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (Гончар, II, 1959, 232); Кро́в’ю [та кістка́ми] здобува́ти (здобу́ти, добува́ти, добу́ти і т. ін.): а) досягати чого-небудь у боротьбі ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені, зубожені, темні, якісь каліки, а не люди, без пам’яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю «славу та волю» (Мирний, І, 1949, 369); — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 365); б) добувати тяжкою, непосильною працею. Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме (Коцюб., II, 1955, 53); Приходилось мало не кров’ю своєю здобувати найпростіші речі для.. Оксани (Л. Укр., V, 1956, 426); Упива́тися (упи́тися) кро́в’ю чиєю (кро́ві чиєї) — заспокоюватися кривавою помстою. — Котилися І наші козачі Дурні голови,.. Упивались і чужої І своєї крові!.. (Шевч., II, 1963, 43); Чо́рна кров — про загиблих ворогів. Притуплялися шаблі від крові чорної контрреволюційної (Сос., І, 1957, 265). 3. Порода, породистість тварин. Гнат Щербина.. своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Стельмах, І, 1962, 69). 4. перев. з означ., перен. Про рід, походження, національність людини. — Бери, хлопче. Гарна дівчина. Пізнаю кров! — сказав Щорс (Довж., І, 1958, 156); — Козарлюга з тебе хоч куди, справжня чумацька кров (Стельмах, І, 1962, 330); Українська кров у когось; // у сполуч. з присв. займ., розм. Про близьких родичів (переважно про дітей). — Щоб мене мій син, моя кров, та прив’язав налигачем..? — сичала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 363); Жалко матері своєї дитини. Уже який.. він не лихий.., а все ж таки своя кров… (Мирний, І, 1949, 214); — Вам свідчуся.., що отсей Мошко.. показав мені в.. біді більше серця, .. ніж моя власна кров (Фр., IV, 1950, 407). ◊ Блаки́тна (голуба́, дворя́нська) кров у кого [тече́ в жи́лах кого, чиїх], заст.— про чиюсь родовитість, шляхетність. — Іване Юхимовичу, ви ж,— каже [пан],— благородний; у ваших жилах тече дворянська кров (Мирний, III, 1954, 168); Вони [юнкери] довірливо вручають.. свою долю йому [Врангелеві], обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (Гончар, II, 1959, 207); Го́лос кро́ві чий гово́рить (обзива́ється, обізва́вся, озива́ється, озва́вся) в кому — чому — з’являється почуття кровної спорідненості з кимось. Батьківський голос крові Озвався в душі моїй (Забашта, Вибр., 1958, 92); Кі́стка від ко́сті, кров від кро́ві див. кі́стка; Прокля́ття (проклі́н) кро́ві, заст.— прокляття, яке тяжіє над нащадками за вчинки їх предків. [Елеазар:] Ви не кленете. Я прощаю, браття, вам всі слова. А все ж проклятий я страшним прокльоном крові (Л. Укр., II, 1951, 145). 5. з означ., перен. Про вдачу, характер, темперамент людини. [Річард:] Мої всі кревні волі домагались.. Така вже кров (Л. Укр., III, 1952, 51); Гаряча кров у когось. ◊ Вхо́дити (увійти́) в кров див. вхо́дити; Гово́рить (заговори́ла, обзива́ється, обізва́лася, озива́ється, озва́лася) кров чия — виявляються погляди, настрої, звички, властиві комусь. Аркадій Петрович уже сміявся над собою: Ха-ха! Заговорила дворянська кров… (Коцюб., II, 1955, 393); А наймолодший [син]— мій вогник, .. як він востаннє спалахнув! вся батьківська кров обізвалась! (Л. Укр., І, 1951, 231). 6. перен., розм. Проте, що придбане важкою працею, великими зусиллями. Один бурлака схопив з стола золотий годинник.. — Не зачіпай! Це наша кров! — крикнув Микола (Н.-Лев., II, 1956, 203). $ Пролива́ти (ли́ти, проли́ти і т. ін.) кров: а) (свою) діставати поранення або бути вбитим, борючись за кого-, що-небудь, відстоюючи щось. [Міріам:] Учителю! чи ти мені позволиш пролити кров мою? (Л. Укр., II, 1951, 117); Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою (Рильський, III, 1961, 238); б) (чужу) убивати когось, завдавати ран комусь. [Жірондист:] Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Л. Укр., II, 1951, 164); І сам я особисто пролив крові ворожої.. чимало (Довж., І, 1958, 279); Пуска́ти (пусти́ти) кров кому: а) лікувати випусканням крові. Похвалився чабан, що й кров [вівці] ретуше, ну, а щось невесела-таки (Головко, II, 1957, 198); б) сильно бити. [Шметелюк:] Я авантюрник? ..Я тобі кров пущу за такі слова! (Мик., І, 1957, 242); в) убивати когось, завдавати ран кому-небудь. — Покиньмо кров врагам пускати, Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (Котл., І, 1952, 226); — Знову.. підводять голову [фабричні],— нахмурився Гаркуша.— Мало їм у п’ятому крові пустили… (Гончар, І, 1959, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 358.... смотреть

КРОВ

КРОВ становить 5–9%, маси тіла, що у дорослої людини дорівнює приблизно 5,0–5,5 л, і складається з рідкої частини — плазми (55–60%) та формених елемент... смотреть

КРОВ

ВДА́ЧА (сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці), ХАРА́КТЕР, НАТУ́РА, ДУША́, П... смотреть

КРОВ

КРОВ, а, м.Слав. → Поэт.1.Кровля, крыша.Лавки и дворы утѣснишася и кровы их от многолюдства востужиша. Пов. о слоне 170. Приближась, мы узрели Великоле... смотреть

КРОВ

-а, м. 1. Крыша (устар.).На кровы ближнего селенья Нисходит вечер, день погас. Баратынский, Возвращение.||Укрытие, навес.Я из глубины коляски, из-под... смотреть

КРОВ

-і, ж. 1) Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовлят... смотреть

КРОВ

Blood; (що запеклася) goreкров прилила йому до лиця — blood rushed to his faceу нього кров кипить — his blood is up, his blood boilsпереливати кров мед... смотреть

КРОВ

-і, ж. 1》 Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовлят... смотреть

КРОВ

Кров не вода, а серце не камінь.Не можна проливати людської крові, а також жити без доброти.Людської крови не змиєш.Не проливай людської крові, бо цьог... смотреть

КРОВ

м1) yer yurt; barınak (-ğı) име́ть свой кров — kendi barınağına sahip olmakоста́ться без кро́ва — yersiz yurtsuz kalmakлиши́ться кро́ва — yerinden yurd... смотреть

КРОВ

кров:◊ зака́ження кро́ви → "закаження" ◊ кров залива́є 1. кривавити (ср, ст): Дивно, що старого Липача не чіпали, може, тому що старий, а може, тому що старий одному такому раз зацідив кельнею по лобі, аж го кров залляла, і був спокій (Тарнавський З.) 2. огортає лють (ср, ст): Від таких людей мене заливає кров (Нижанківський) ◊ не псути собі \ кро́ви не перейматися, не переживати \ (Франко) (ст) ●\ най то на́гла кров заля́є (проклін) ●до на́глої кро́ви (проклін): Де, до наглої крови, хтось ухопив мій кара́бін (Лисяк) ●\ на́гла, троїста кров залля́є (проклін): І перше мене нагла, троїста кров залляє, нім там чубарик ще раз прийде! (Лисяк) ●пся кров (крев)(лайка)... смотреть

КРОВ

кров Бедный, гостеприимный, домашний, дружеский, мирный, небогатый, нищенский, нищий, отеческий, отчий, отшельнический, родительский, родной, сиротски... смотреть

КРОВ

м высок.Obdach n; Schutz m (защита)без крова, лишенный крова — obdachlos дать кому-либо кров — j-m (D) Obdach gewährenСинонимы: дом, жилище, кровля, к... смотреть

КРОВ

Рідка тканина, що циркулює у кровоносній системі хребетних; складається з рідкої плазми і формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів (у с... смотреть

КРОВ

сущ. муж. рода1. устар. крышадах2. перен. защита, прикрытиезахистприкриття3. приют, жилищепритулокхатадім¤ 1. соломенный кров -- стріха ¤ 2. под крово... смотреть

КРОВ

м. книжн.techo m, tejado m, abrigo m; refugio m, asilo m (приют)гостеприимный кров — refugio hospitalario, hospitalidad fлишённый крова — sin techo; si... смотреть

КРОВ

кров сущ.муж.неод. (3) ед.им. Я, рабочий, Глаз я долго не отвел С мест, виднелся где кров отчийС3. Но ему лучом не позлатятся Из-за утренних паров Б... смотреть

КРОВ

покров (кров)(иноск.) — защита, заступничество Ср. "Господь покров мой". Ср. О, мой Господь, моя надежда... моя и сила и покров! Гр. А. Толстой. Иоанн ... смотреть

КРОВ

м.abri mлишенный крова — sans abriпод кровом — à l'abriбез крова — sans-abri, sans-gîteСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, пр... смотреть

КРОВ

1) Орфографическая запись слова: кров2) Ударение в слове: кро`в3) Деление слова на слоги (перенос слова): кров4) Фонетическая транскрипция слова кров :... смотреть

КРОВ

1) см. Кровля, Крыша; 2) (жилище) хата, стріха, (убежище) захист (-ту), притулок (- лку), пристановище. [Не звиклася ще з думкою, що завтра покине батьківську стріху (Коцюб.). Я не з мечем прийшла в цей край. Прийшла, благаючи, під гостелюбний захист (Грінч.). Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку (Сл. Гр.). Нема йому пристановища, ніхто не приймає (Грінч. I)]. Отчий кров - батьківська хата (стріха). Под -вом - у захисті. Не имеющий -ва - безпритульний, бездомний, бездомок (-мка), беззахисний.... смотреть

КРОВ

імен. жін. роду1. червона рідина циркулююча в системі організму2. (перен.) людські жертви при якому-небудь зіткненні, боротьбі, війнітощо3. порода, по... смотреть

КРОВ

сущ. (греч. σκηνή) — палатка, шатер.                 ... смотреть

КРОВ

кров род. п. -а, кро́вля (из *krovi̯a), ст.-слав. кровъ στέγη (Супр.), сербохорв. кро̑в, род. п. кро̏ва, словен. kròv, род. п. króva, чеш. krov, в.-л... смотреть

КРОВ

м кнжн te(c)to m, abrigo m; desabrigado- без крова- лишенный кроваСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, т... смотреть

КРОВ

род. п. -а, кровля (из *krovia), ст.-слав. кровъ (Супр.), сербохорв. кров, род. п. крова, словен. krov, род. п. krova, чеш. krov, в.-луж. krow. Связано чередованием с крыть; см. Бернекер 1, 625.Родственно лтш. krava "груз", лит. kraunu, krauju, krauti "собирать, накладывать", др.-исл. hraun "куча камней"; см. В. Шульце, KZ 50, 275 (Kl. Schr. 621), М.–Э. 2, 264; 296.... смотреть

КРОВ

корень - КРОВ; нулевое окончание;Основа слова: КРОВВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - КРОВ; ⏰Слово Кров содержит следу... смотреть

КРОВ

Кривавиця, крівця, мазка, нежить, пасока, паюха, руда (у прик. "Руда — не вода"), червона, юхаФразеологічні синоніми: блакитна кров; голуба кров; дворя... смотреть

КРОВ

(жилище, приют) 住处 zhùchù, 容身之处 róngshēnzhichùостаться без крова - 无容身之处; 无家可归Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, при... смотреть

КРОВ

муж. покрыва, ср. пакрывала, ср. полаг, муж.под кровом ночи — пад покрывам (пакрывалам, полагам) ночы прытулак, муж. прыстанішча, ср., прыстанак, ... смотреть

КРОВ

Rzeczownik кров m dach m schronienie n

КРОВ

Общеслав. Производное от той же основы, что крыть, крою, кровля, крыша.Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сен... смотреть

КРОВ

м. книжн. 1) (крыша, укрытие) ricovero, tetto, rifugio 2) поэт. (защита) protezione f, salvaguardia f остаться без крова — rimanere senza tetto / casa Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие... смотреть

КРОВ

м. abri m лишённый крова — sans abri под кровом — à l'abri без крова — sans-abri, sans-gîte

КРОВ

кро́в, кро́вы, кро́ва, кро́вов, кро́ву, кро́вам, кро́в, кро́вы, кро́вом, кро́вами, кро́ве, кро́вах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие... смотреть

КРОВ

кров м высок. Obdach n 1; Schutz m 1 (защита) без крова, лишённый крова obdachlos дать кому-л. кров jem. (D) Obdach gewährenСинонимы: дом, жилище, кро... смотреть

КРОВ

КРОВ крова, мн. нет, м. (книжн.). 1. Крыша (устар.). Скромный из соломы кров. Жуковский. 2. Прикрытие, защита, покров (поэт.). Под кровом ночи. 3. Дом, жилище, приют (поэт. и ритор.). Отчий кров. Остаться без крова (без пристанища).<br><br><br>... смотреть

КРОВ

[krów]ж.krewхолодна / гаряча кров — zimna / gorąca krew

КРОВ

Муж. покрыва, пакрывала, полаг, под кровом ночи — пад покрывам (пакрывалам, полагам) ночы прытулак, прыстанішча, дом, остаться без крова — астацца без прытулку (без прыстанку) отчий кров — бацькаўскі дом см. кровля... смотреть

КРОВ

【阴】1) 血, 血液, 鲜血Сходити кров'ю 流血, 出血2) 转 血统

КРОВ

(некр.) - крыша.Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие

КРОВ

кров, -аСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие

КРОВ

herberge, huslyСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие

КРОВ

кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, характер; П. кроволиття, кровопролиття.... смотреть

КРОВ

КРОВ. Бедный, гостеприимный, домашний, дружеский, мирный, небогатый, нищенский, нищий, отеческий, отчий, отшельнический, родительский, родной, сиротский, убогий. Зыбкий.<br><br><br>... смотреть

КРОВ

кров, кров, -а, м.1. Укрытие, завеса, навес над чем-н. (устар.). Под ~ом ветвей.2. перен. Жилище, приют (в 1 знач.) (высок.). Остаться без ~а. Дать к. ... смотреть

КРОВ

hajlékСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие

КРОВ

КРОВ, -а, м. 1. Укрытие, завеса, навес над чем-нибудь (устар.). Под кровом ветвей. 2. перен. Жилище, приют (в 1 значение) (высок.). Ос-таться без крова. Дать кров каму-нибудь... смотреть

КРОВ

[кроў]-ов'і, ор. -овйу, м. (ў) кроув'і

КРОВ

М мн. нет 1. köhn. dam; 2. məc. şair. örtük, pərdə, himayə; 3. sığınacaq; daldanacaq; 4. şair. yurd, ev, məskən; отчий кров ata yurdu; остаться без крова evsiz qalmaq.... смотреть

КРОВ

גגקורת גגСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие

КРОВ

Бедный, гостеприимный, домашний, дружеский, мирный, небогатый, нищенский, нищий, отеческий, отчий, отшельнический, родительский, родной, сиротский, убогий. Зыбкий.... смотреть

КРОВ

1. kate2. katus3. kodu4. peavari

КРОВ

Имеет ту же основу, что и глагол крыть – "нечто укрытое, подведенное под крышу". Отметим, кстати, что слово крыша родственно существительному кров.

КРОВ

ім blood • втрата ~і (кровотеча) haemorrhage • група ~і blood group • пляма ~і blood stain • рівень алкоголю в ~і blood-alcohol level

КРОВ

кровм ἡ σκεπή, ἡ στέγη: остаться без ~а μένω ἄστεγος· лишать ~а στερῶ στέγης· не иметь ~а εἶμαι ἄστεγος· под ~ом κάτω ἀπό τή σκέπη.

КРОВ

1. высок. (крыша) үйдің төбесі;2. перен. (жилище) пана, баспана;3. поэт. (покров) түн жамылып;- под кровом ночи түн жамылып

КРОВ

кров = м. shelter, roof остаться без крова be* homeless, be* left without a roof over one`s head.

КРОВ

Кров. Общеслав. Производное от той же основы, что крыть, кровля (см.) .

КРОВ

кро'в, кро'вы, кро'ва, кро'вов, кро'ву, кро'вам, кро'в, кро'вы, кро'вом, кро'вами, кро'ве, кро'вах

КРОВ

м. 1. уст. (крыша) калканчык, жабуу; 2. (жилище, приют) үй-жай; остаться без крова үйсүз калуу.

КРОВ

• krov• přístřeší• střecha• útulek

КРОВ

Начальная форма - Кров, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

КРОВ

кров дом, жилище, приют, покров, укрытие, тень, сень, кровля, крыша, пенаты

КРОВ

Ударение в слове: кр`овУдарение падает на букву: о

КРОВ

-і ż krew голос крові zew krwi проливати ~ przelewać krew

КРОВ

Кров, кро́ви, кро́ві, кро́в’ю, в крові́

КРОВ

кров см. жилище || принимать под свой кров

КРОВ

м юг.түбә. тору (сыену) урыны. күч.ышык, (күч.куыш)

КРОВ

jumts; pajumte, paspārne, patvērums; aizsegs

КРОВ

{кроў} -о́ві, ор. -о́вйу, м. (ў) кроуві́.

КРОВ

кровСм. жилищепринимать под свой кров...

КРОВ

Kigono (vi-), kilalo (vi-)

КРОВ

Onderdak

КРОВ

Захований скарб

КРОВ

shelter

КРОВ

Кров- tectum;

КРОВ

кров іменник жіночого роду

КРОВ

кров кров, -а

КРОВ

Юха

КРОВ

м.кры́ша, кро́вля, кров

КРОВ

Приют в радости и горе

КРОВ

Ров Орк Кров Вор Рок

КРОВ

{N} հարկ պատսպարան

КРОВ

Приют, пристанище

КРОВ

пана, баспана

КРОВ

эряма васта

КРОВ

Heimstätte

КРОВ

Heimstätte

КРОВ

სისხლი

КРОВ

кровь

КРОВ

юха

КРОВ

юха

T: 202