ДВА

два
числит.
two
в два раза больше (с сущ. в ед. ч.) — twice as many; double the amount / number
в два раза меньше — (с сущ. в ед. ч.) half as much; (с сущ. во мн. ч.) half as many; half the amount / number
каждые два дня — every other day
два-три дня — a couple of days; two or three days
в двух словах — briefly, in a word
в двух шагах — a few steps away; nearby
в два счёта разг. — in no time, in two ticks, in a jiffy
ни два ни полтора разг. — neither fish, nor fowl, neither one thing, nor another



Смотреть больше слов в «Русско-английском словаре»

ДВАДЦАТИ →← ДАЯНИЕ

Смотреть что такое ДВА в других словарях:

ДВА

ДВА, двух, двум, двумя, о двух; ж. две, двух, числит, колич. 1. Число,цифра и количество 2. 3d два дня и за два дня. На два дня и на два дня.Рассказать в двух словах (очень коротко). Живет в двух шагах (совсем рядом).Ни д. ни полтора (ни то ни се; разг.). В д. счета сделать что-н. (оченьбыстро; разг.). 2. нескл. То же, что двойка (во 2 знач.). За сочинениеполучил д. II порядк. второй, -ая, -ое (к 1 знач.).... смотреть

ДВА

два 1. мн. нескл. Оценка успеваемости учащегося по пятибалльной системе, обозначающаяся цифрой "2" и соответствующая оценке "плохо", "неудовлетворительно"; двойка. 2. числит. 1) а) Название числа, состоящего из 2 единиц. б) Такое количество единиц чего-л. (о существительных мужского и среднего рода). 2) Название цифры, обозначающей такое число.<br><br><br>... смотреть

ДВА

два Пара, чета, двое, вдвоем, сам-друг. См. пара.. как дважды два, как дважды два четыре, как две капли воды, раз, два - и обчелся, сказать словца два, черта с два!... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. два двойка, неуд, двуха, банан, двоечка, пара, двум, двушничек, неудовлетворительно, двушник, плохо; две, чета, двое, вдвоём, сам-друг Словарь русских синонимов. два 1. пара (разг.) 2. см. двойка Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. два числит. колич. • плохо • неудовлетворительно • неуд • двойка • пара отрицательная оценка знаний учащихся) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. два нареч, кол-во синонимов: 12 • банан (15) • двоечка (3) • двойка (23) • двояк (4) • двум (2) • двуха (3) • двушник (3) • двушничек (3) • неуд (8) • неудовлетворительно (35) • пара (37) • плохо (183) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо... смотреть

ДВА

два числ. (184) им.муж. Вчера был бал, а завтра будет два.ГоУ 1.7. Два-с: Умеренность и аккуратность.ГоУ 3.3. Чудеснейшие два! и стоят наших всех.Го... смотреть

ДВА

від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко). піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує... Що не так? (П. Гуріненко). два бо́ки одніє́ї меда́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу). два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький). дві сторони́ (одніє́ї) меда́лі. Невід’ємні складові частини чогось єдиного. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість — дві сторони однієї медалі (З журналу). душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка. Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т. ін. — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити? Душа моя розривається надвоє! (І. Нечуй-Левицький); Вона (Пріська) чує голос Пилипів; вона баче (бачить) його безпомощного (безпомічного), як він ховає одубілу голову в сніг .. серце її рветься надвоє (Панас Мирний). душа́ розрива́ється на дві полови́ни. У цю ніч Добринич відчув, .. що душа його розривається на дві половини (С. Скляренко). аж розрива́ється душа́ на́дво́є. (Прісцілла:) Руфіне, годі! догадуюсь .. і се мені так тяжко… мішаються всі почуття… так трудно… аж розривається душа надвоє… (Леся Українка). за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Первомайський). лиза́ти (язико́м) два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник). на два вершки́ від чого. Дуже близько. — На два вершки від смерті був. Якби не Гаврило, завтра б і ховали (Григорій Тютюнник). на два фро́нти. Одночасно у двох напрямах (про дії, діяльність кого-небудь). А юний шофер? Цей хай собі запам’ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Я. Гримайло); Не скрізь, щоб забезпечити правильну лінію поведінки, треба вести боротьбу на два фронти і відкидати однобокість (З газети). на дві коцюби́. Досить високо. Поки Іван дігнав худобу з села до ліса (лісу), вже сонічко (сонечко) на небі підійшло на дві коцюби (І. Франко). не (вмі́ти (могти́ і т. ін.)) зв’яза́ти двох слів (два сло́ва) (доку́пи). Бути неспроможним чітко, логічно, зв’язно висловлювати свої думки. Каландріно, виснажений .. втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв’язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша); Сахно .. довго не могла опанувати свого хвилювання й зв’язати два слова для відповіді (Ю. Смолич). не оди́н (і не два (, не два)) кого, чого. Значна кількість кого-, чого-небудь; багато. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майде без гілля (О. Довженко); Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук). не раз (і не два). Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський). не рік, не два. Тривалий відрізок часу, довго. Ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо яку-небудь, куди не ідеальну політичну волю (Леся Українка). ні в дві ні в три (в п’ять). 1. Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п’ять (І. Франко); // зі сл. ста́ти. Розгублений, нерішучий. — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко). 2. Зовсім несподівано. — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович). па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний). раз, два і в да́мках, фам. Уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично. — Познайомтесь,— сказав, заникуючись, завземвідділом.— Товариш Тхір Методій Іванович.— Вам, Петре Петровичу, може, й товариш,— відказав Тхір.— Але не тим, хто гадає — раз, два і в дамках! (П. Панч). раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко). убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак). у дві при́горщі не захо́пиш, жарт. Дуже багато чого-небудь. (Карпо:) Цокотуха! Достометна (достеменна) сорока-білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький). у дві руки́. Паралельно двома особами, приладами тощо. У звичайному обчислювальному центрі вихідні дані перфоруються на паперові стрічки чи перфокартки “у дві руки”. Потім обидва примірники порівнюються з допомогою спеціальних пристроїв контрольного зчитування (З журналу). чо́рта з два, вульг. Уживається для вираження заперечення чогось. — От теперечки нехай попошукає нас Ломицький! Чорта з два знайде! — думала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); — Ну, я вже якби втік, то чорта з два їм у руки дався б,— каже Порфир, усміхаючись (О. Гончар). як (мов, ні́би і т. ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́. 1. зі сл. схо́жий. Дуже, зовсім, абсолютно. Тюремний (фашистський) ескулап .. був як дві краплі води схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький); (Березня:) Ти молодим як крапля води на нього схожий був (Є. Кротович). як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура). як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний). 2. Такий же, як хтось інший; копія когось. Та таке (дитинча), кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько мов дві краплі води заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко); Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько як дві краплі води (Панас Мирний). як раз та два. Дуже швидко; вмить, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть (кріпаки)! (Панас Мирний).... смотреть

ДВА

B́ чис см. _Приложение IIза́ два (за́ две) и за два́ (за две́);на́ два (на́ две) и на два́ (на две́);по́ два (по́ две) и по два́ (по две́)В сочетаниях ... смотреть

ДВА

ДВА м. и ср. две ж. второе счетное число, один с одним, пара, чета, дружка. Одному началу не два конца. Ум хорошо, а два лучше (лучше того). Воз рассыпал, а два нагреб, украл. Из одного два сделаешь, оба окоротаешь (оба бросишь). Коли два, так не один. Два (двое) одному рать. Много и того, как два на одного. Два конца, два кольца, посередке гвоздь? ножницы. Дал бы и два, так нет и одного. Не два месяца светят, не два солнышка греют. С одного мешка не два помола. Дурак на дурака нашел, и вышло два. Так хорошо, что люба с два. В один день по две радости не живет. Выпил две, да и не помнит где, охмелел. Две собаки дерутся (грызутся), третья не суйся. Не по две дани с дыму (с тягла). Ему дай волю, а он две возьмет. Двух смертей не видать (не бывает), а одной не миновать. До двух раз прощают, а в третий бьют. С одного вола не две шкуры драть. Сел промеж двух на голе. Два-два, по два, два по два, двое по двое, попарно, четами. Двым, двых смол. пск. двум, двух; двоим, двоих. Слитно перед другими словами число два выражает: удвоение, двойственность, и изменяется иногда в двое, дву, две, и даже в две и дви (см. ниже). Двух, в торговле, означает товар, мерою в две единицы, сукно или полотно в два аршина ширины; жердь двух вершков в отрубе, доски в два вершка толщины и пр. Дважды, двожди, двужды, дващи вор. двощи, костр. двояжды, двакраты, двукраты, двоицею, вост. двою, двою тамб. двоича южн. зап. двоичи, дву(двое)кратно, два раза, вдвойне. Как дважды два четыре, верно. Однажды шел дождик дважды. Стар и мал - дважды глуп. По дважды не мрут, а однова не миновать. Ленивый двоичи ходит, скупой двоичи платит. По двожди и Бог за одну вину не карает. Также говор. троицею, трою; четырью, четверою, четверицею, пятью, пятерью, пятицею, пятерицею и пр. Двоима, двоима арх. вдвоем, сам-друг (троима, четверыма и пр. сам-третей, сам-четверт). Двое, двои, новг. двоеньки, два и две, пара, чета, дружка, сам-друг. Нас только двое. Мы двоеньки. При двое, сущ. ставится в родительный пад. мн. ч., Двое людей, двое саней. Двои говорится при сущ.,отребляемом исключительно во мн. ч., которое ставится в именительном пад.: двои вороты, двои ножницы, или о вешах парных: двои сапоги, т. е. две пары; как одни сапоги, одна пара. Кто играет с деревянным, у того двои карты, за двоих. Слуга двоих господ. Двом господам не служат. На двоих господ не долго наслужишься (не угодишь). Двоим сесть, так нельзя и гресть. Двоим за нужду влезть, и то ни стать, ни сесть, Крылов. Сшито на одного, так на двоих не наденешь. Для двоих готово, а троих не накормишь. Много и того, как два на одного; а мало того, как двое на троих. Я думал, идут двое, ан мужик с бабой. Тут цыганка (старуха) надвое сказала. Хоть силой плох, да осилил двох. Шут Мартын: рукавиц ищет, а двои за поясом торчат! Двои дети водить - одним досадить, от двух матерей. Одному не страшно, а двоим веселей. Коли двое говорят: пьян, так поди, ложись спать. Не много, что двое, а много что на одного. Корову надвое разрубили, зад доили, а перед во щах варили. Сказывать двои речи, разноречить, или сбиваться в показаниях, говорить раз так, раз иначе. Двоеньки, двоечка, двоечко, более употреб. о двух людях или животных, почему-либо соединяемых в понятии. Нас осталась двоечка; идут себе двоечко, двоечкою. Сталась двоечка (т. е. чета), так будет и троечка. <br><br><br>... смотреть

ДВА

два́ числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? два́ до́ма, сколько? две́ руки́, (нет) скольких? дву́х домо́в, ру́к, скольким? дву́м дома́м, рука... смотреть

ДВА

Два (двенадцать, двадцать) на два (на три). Жарг. угол. 1. Требование беспрекословно выполнять поручения. ТСУЖ, 45. 2. Вор или заключённый, беспрекосло... смотреть

ДВА

ДВА, ч. і с., ДВІ, ж., двох, числ. кільк. 1. Назва числа 2 і його цифрового позначення. Що два, то не один (Номис, 1864, № 210); [Горлов:] Ти у військовій справі дважди [двічі] два не знаєш (Корн., II, 1955, 12); У двійчастій системі за основу числа береться величина 2 (Наука.., 7, 1956, 4); // Кількість із двох одиниць. На той час суддями були: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких цапа (Гл., Вибр., 1957, 74); Стулились краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов перлину (Коцюб., II, 1955, 226); Подзвонили вранці, Що приїдуть у село два американці (С. Ол., Вибр., 1959, 128). Два-три, оди́н-два і т. ін. — уживається для приблизного позначення невеликої кількості чого-небудь, означає: декілька, небагато. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом (Н.-Лев., II, 1956, 262); Орест.. пробує здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається. Все оце триває недовго, не більше одної-двох хвилин (Л. Укр., II, 1951, 82); Зо́ два — приблизно два. Впав [Данило] на коня та й полинув, і не було його місяців зо два (Вовчок, І, 1955, 97); Ось він уже разів зо два упірнув, знесилившись (Ю. Янов., II, 1958, 17); Не раз, [і] не два; Не два, [і] не три — багато разів, тривалий час. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (Котл., І, 1952, 126); Не дві, не три і не чотири [неділі]! Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві… (Шевч., II, 1963, 101). ◊ Чо́рта з два, вульг. — не вийде, так не буде. Дав би гривню, Щоб позирнуть на ті дива. Та чорта з два! (Шевч., І, 1951, 240); — Молодий, білявий, високий.., — шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, — але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (Н.-Лев., III, 1956, 30); Як дві кра́плі (ка́плі) води́ [схо́жий на кого] — дуже схожий, похожий на кого-, що-небудь; викапаний хто-небудь. Тюремний ескулап, середніх років кретин, що .. був, як дві каплі води, схожий на нашого Хлипала, охоче брав пацієнтів до того лазарету (Збан., Єдина, 1959, 197). 2. Те саме, що дві́йка 2. 3. розм. Декілька, небагато. — Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену (Вовчок, І, 1955, 206). 4. рідко. Означає «другий» при іменниках — власних назвах. За «Київ-Товарною два» гримотіло (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 216.... смотреть

ДВА

м. и ср., две, ж., двух, двум, двумя́, о двух, числ. колич. 1. Число 2. Дважды два — четыре. Написать цифру два.|| Количество 2. Два стакана. □ Стары... смотреть

ДВА

Два (3): Тіи бо два храбрая Святъславлича, Игорь и Всеволодъ, уже лжу убудиста. 21. Се бо два сокола слѣтѣста съ отня стола злата поискати града Тьмут... смотреть

ДВА

два — назва числа 2 та його циф­рового позначення, кількість із 2 одиниць; число здавна набрало символічного значення; означає пару, двоїстість; подвійні або здво­єні предмети, за повір’ями, могли принести нещастя; у римлян чис­ло було знаком лихого віщування; в українців його символіка неод­нозначна; у похоронному обряді в різних місцях виставляли то пар­ну, то непарну кількість тих, хто несли хрести; в діжі для хліба до­тримували парної кількості клепок (щоб був хліб добрий); натомість зловісними були уявлення про дводушників, про яйця з двома жовтками, з яких вилуплюється дідько, тощо; зловісність числа на­віювали впливи дуалістичних уяв­лень про боротьбу двох протилеж­них космічних сил — Бога і Сата­ни (Антибога); разом з тим в українських казках двійко голубів — вічний символ чистоти, вірності, Божого духа, який єднає дві душі, щоб очистилися для життя на бі­лому світі; неоднозначна символі­ка близнюків: з одного боку, по­в’язана з чимось незвичайним, на­віть лиховісним, з другого, — бо­гиня Лада народжує двох близнят (Леля і Полеля), тобто воду й світ­ло; нероздільністю небесно-зем­них і вогненно-водяних стихій по­значені купальські обрядодії; од­вічною єдністю є поняття «життя» і «смерть»; число наділене демо­нічною силою; чорти бояться пів­ня тому, що він двічі народжений: «Два рази родиться, ні разу не хреститься, а чорт його боїться» (загадка про півня); певною мірою мотив двійництва пов’язується з перевертництвом, вовкулацтвом, дводушництвом; небезпечною вважалася поява на небі одразу двох світил — Сонця і Місяця, тоді за­боронялося сіяти, щоб не заги­нув урожай. Палиця два кінці має (М. Номис); Винного двома бато­гами не б’ють (М. Номис); Не го­диться дві шапки надівать на голову (П. Чубинський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 167-168.... смотреть

ДВА

Два білих, а третій, як сніг.Коли порівнюють білий колір у кількох випадках і хочуть підкреслити його надзвичайну чистоту в одному з них.Два коти в одн... смотреть

ДВА

В два счета (разг.).Як раз та два; відразу (зразу, враз); і оком не змигнеш.В два часа.О другій годині (другої години).В двух словах.Двома (кількома) с... смотреть

ДВА

▲ натуральное число ↑ следующий за один (только) два - натуральное число, непосредственно следующее за единицей; один и один.двойка.пара. спарить. па... смотреть

ДВА

13 Два (3): Тіи бо два храбрая Святъславлича, Игорь и Всеволодъ, уже лжу убудиста. 21. Се бо два сокола слѣтѣста съ отня стола злата поискати града Т... смотреть

ДВА

1. В сочетании числительного два (три, четыре) с существительными женского рода, когда речь идет об общем счете, купле-продаже, происходит ослабление ... смотреть

ДВА

— число соединяющихся (сочетающихся), чтобы быть одним (или парой — как два глаза, уха, крыла, рога; две руки, ноги, стороны и т.п.) (срн. Еф.2:15 ),чи... смотреть

ДВА

два, за́ два (сделать за́два часа́) но: за два́-три́ часа́; задва́ или три́ часа́; на́ два (уехать на́два месяца), но: на два́ месяца и пять дней, на д... смотреть

ДВА

deuxпо два — deux à deuxкаждые два дня — tous les deux jours••в двух словах — en un mot, en deux motsни два ни полтора разг. — прибл. ni chair ni poiss... смотреть

ДВА

счетное число, количественное числительное. В первославянской азбуке обозначалось буквой «В». Это понятие несет в себе много смыслов. С одной стороны, «два» – это пара, это усиление, увеличение чего-то, кого-то (двужильный, дважды, двойное гражданство, двойной, двоеточие, двойня родилась, двубортный пиджак и т. д.) С другой стороны, употребление этого слова (его корня) говорит о соединении чего-то противоположного, противоречивого или запретного (двоеженство, двоеверие, двойственность, двоевластие, двуличность, двойник и т.д.). «Два» участвует также в создании оборотов речи (фразеологизмов), выражающих малую долю чего-то («в двух словах», «в двух шагах»). Наконец, «два» – это низкая школьная отметка, фиксирующая незнание ученика, от чего и произошло прозвище «двоечник». Но во всех вариантах употребления этого слова – числа оно несет в себе двойственность, воспринимаемую в русской культуре как негативное явление, как плохое предзнаменование («между двух огней», «сидеть меж двух стульев», «не связывать двух слов»).... смотреть

ДВА

zweiпо два — paarweise, je zweiкаждые два дня — alle zwei Tage••в два счета разг. — im Nu, im Handumdrehenна два слова — auf ein paar Worteв двух слова... смотреть

ДВА

two– в два раз больше– выключатель на два направления– деление на два– делитель на два– код два из пяти– на два румба вправо– сочетание по двадва режим... смотреть

ДВА

ДВА (кількість із двох одиниць), ПА́РА розм. По парі, по парі, а ззаду два (М. Номис); — Пару вуликів дам тобі на розвід. — Який ти щедрий. І не шкода ... смотреть

ДВА

iki* * *ikiкоме́дия двух а́второв — çifte yazarlı komedi••рассказа́ть в двух слова́х — bir iki kelimeyle anlatmakв двух шага́х от ... — ...dan iki adım... смотреть

ДВА

м., с. (ж. две) числ. колич.dosпо два — de dos en dos; a dos••в двух словах — en dos palabrasв двух шагах разг. — a dos pasosв два счёта — en un periqu... смотреть

ДВА

ВИДА (ПРИНЦИПА) ОРИЕНТАЦИИ - в гуманистическом психоанализе Фромма, две основные устремленности и разновидности направленности людей в определении своего положения и поведения, обусловливаемые двойственной природой человека и различием между ее основными компонентами. Первый вид ориентации - "на близость к стаду" - выражает суть человека как стадного животного, чьи действия определяются инстинктивными импульсами следования за вождем, контактами со стадом и верностью ему. Второй вид ориентации - "на разум" - выражает суть человека как мыслящего существа, обладающего сознанием, самосознанием, индивидуальностью и определенной независимостью. Согласно Фромму, в качестве компромисса между стадной природой человека и его способностью мыслить выступает рационализация. В.И. Овчаренко... смотреть

ДВА

числит. колич. 1) due два плюс два - четыре — due piu due fa quattro за два дня — in due giorni на два дня — per due giorni рассказать в двух словах — raccontare in due parole живет в двух шагах — abita a due passi (da qui) 2) нескл.(= двойка) due m (il voto più basso di valutazione scolastica) •• ни два ни полтора разг. — né carne né pesce в два счета разг. — in quattro e quattr'otto между двух огней — tra due fuochi Можно Вас на два слова? — Potrei parlarLe un attimo? черта с два! — un corno! два сапога - пара — sono una coppia / un paio двум смертям не бывать, одной не миновать — la morte viene una volta sola Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо... смотреть

ДВА

два м., ср. р., две ж., др.-русск. дъва м., дъвѣ ж.; ср. укр. два, двi, ст.-слав. дъва м., дъвѣ ж., ср. р., болг. два м., две ж., ср. р., сербохорв. дв... смотреть

ДВА

1) 二 èr, 两[个] liǎng[ge]два километра - 二公里две недели - 两周; 两 个星期два ученика - 两名学生2) разг. (несколько, немного)- рассказать в двух словах - в двух шага... смотреть

ДВА

ч. і с., дві, ж., двох, числ. кільк. 1) Назва числа 2 і його цифрового позначення. || Кількість із двох одиниць. •• Два-три, один-два і т. ін. — ужива... смотреть

ДВА

deux по два — deux à deux каждые два дня — tous les deux jours •• в двух словах — en un mot, en deux mots ни два ни полтора разг. — прибл. ni chair ni... смотреть

ДВА

два легковейная (Фофанов); стыдливая (Гиляровский); шаловливо-нежная (Полонский) Эпитеты литературной русской речи. — М: Поставщик двора Его Величеств... смотреть

ДВА

м., ср. р., две ж., др.-русск. дъва м., дъв ж.; ср. укр. два, двi, ст.-слав. дъва м., дъв ж., ср. р., болг. два м., две ж., ср. р., сербохорв. два, двиjе, словен. dva, dve, чеш., слвц. dva, dve, польск. dwa, dwie, в.-луж. dwaj, н.-луж. dwa, dwe.Родственно лит. du (из *dvuo), dvi, лтш. divi (из *duvi) м., divas ж., др.-прусск. dwai, др.-инд. duvau, duva, dvau, dva м., duve, dve, авест. dva м., duye ж., ср. р., греч. , , лат. due, duae "дважды", ирл. dau, dau, da ж., di, гот. twai, twos, алб. dy; см. Бернекер 1, 247 и сл.; М. – Э. 1, 472, 531; Траутман, BSW 64. См. также двойной, дважды.••[См. еще Я. Гонда, Reflections on the numerals "one" and "two" in ancient Indo-Europ. langu., Utrecht. 1953. – Т.]... смотреть

ДВА

ДВА двух, двум, двумя, о двух, женск. две, числит. колич. 1. Название числа 2; цифра 2. Дважды два - четыре. Написать на доске два. || Количество 2. Два шага. две руки. По две копейки. 2. немного, очень мало (разг.). В двух шагах от дома. Он двух слов не может связать. Рассказать о чем-н. в двух словах. Можно отнять у вас две минуты времени? 3. Школьная отметка, обозначаемая цифрой 2, двойка, при пятибальной системе в знач. неудовлетворительно (дореволюц.). Получить два по алгебре. Ни два, ни полтора (разг.) - ни то, ни се; нечто неопределенное. Два-три - очень немного. Два-три раза. Он приехал на два-три дня. В два счёта (простореч.) - очень быстро, без затруднений.<br><br><br>... смотреть

ДВА

в два счетавидеть на два аршина в землювидеть на два аршина под землейвидеть на два аршина под землюголова два ухаголова и два ухадва сапога парадвадца... смотреть

ДВА

муж.и сред., две жен.(двух, двум, двумя, о двух) числит, колич.1. йккӗ, йк(ӗ); два человека йкӗ сын; за два дня и за два дня йкӗ кун хушшинче; дважды два — четыре ик хут йккӗ — тӑваттӑ; без двух минут пять пйллӗк ҫитессй йкӗ минут2. (син. двойка) «йккӗ» (вӗренӳри хаклав паллй); Петя получил «два» по истории Петя историпе «йккӗ» йлнӗ ♦ в двух шагах отсюда кунтан ҫывӑхрах; ни два ни полтора нимле мар; рассказать в двух словах кӗскен каласа пар; в два счӗта часах, хаварт... смотреть

ДВА

ч. і с. , дві, ж. , двох, числ. кільк. 1》 Назва числа 2 і його цифрового позначення.|| Кількість із двох одиниць.Два-три, один-два і т. ін. — ужива... смотреть

ДВА

Общеслав. индоевроп. характера (ср. др.-прус. dwai, лат. duo, нем. zwei, англ. two и т. д.). Некоторые ученые считают, что первоначально два было обозн... смотреть

ДВА

Mbili, -wili, theneen (редко);(в счёте) pili;два коленопреклоне́ния (во время молитвы) — rakaateni (ma-);два одноро́дных предме́та, соединённые ме́жду ... смотреть

ДВА

ДВА, двух, двум, двумя, о двух; ж. две, двух, числит, колич. 1. Число, цифра и количество 2. 3d два дня и за два дня. На два дня и на два дня. Рассказать в двух словах (очень коротко). Живёт в двух шагах (совсем рядом). Ни два ни полтора (ни то ни сё; разговорное). В два счёта сделать что-нибудь (очень быстро; разговорное). 2. нескл. То же, что двойка (во 2 значение). За сочинение получил два || порядк. второй, -ая, -ое (к 1 значение).... смотреть

ДВА

1) Орфографическая запись слова: два2) Ударение в слове: два`3) Деление слова на слоги (перенос слова): два4) Фонетическая транскрипция слова два : [дв... смотреть

ДВА

два, два, двух, двум, двумя, о двух; ж. две, двух, колич.1. Число, цифра и количество 2. За ~ дня и за ~ дня. На ~ дня и на ~ дня. Рассказать в двух сл... смотреть

ДВА

Р. двух, Д. двум, Тв. двумя/, Пр. о дву/х, числит. (употр. с сущ. м и с) Синонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, не... смотреть

ДВА

Сама по себе эта цифра во сне означает сплетни. Сон, в котором вы видите двойню близнецов, предвещает уверенность в делах, мир и согласие в семье. Две головы у вас на плечах – стремительное восхождение по служебной лестнице. Видеть во сне кого-то другого с двумя головами – к благополучию. Лошадь о двух ногах – вам окажут честь. Видеть сразу две луны в небе – к потере в любви из-за чрезмерной меркантильности.... смотреть

ДВА

• két • kettő * * *kettő, kétв двух шага́х — egy ugrásnyiraСинонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетво... смотреть

ДВА

см.:Глаза как две пельмени...;доска (два соска);на пук...;обоссать;От горшка два вершка;Разошлись как в луже два окурка; в море две селедки; в поле два... смотреть

ДВА

Настоящее имя: Карелин Аполлон Андреевич; Роде—ЧервинскийПериодические издания:• Голос Труда (Нью-Йорк), 1911Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдоним... смотреть

ДВА

два zwei по два paarweise, je zwei каждые два дня alle zwei Tage а в два счёта разг. im Nu, im Handumdrehen на два слова auf ein paar Worte в двух словах kurz, in wenigen Worten в двух шагах ganz nah<br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо </div><br><br>... смотреть

ДВА

корень - ДВ; окончание - А; Основа слова: ДВВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ДВ; ⏰ - А; Слово Два содержит следующие... смотреть

ДВА

м с чсл клч dois mСинонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо

ДВА

Two; заст. twainкожні два дні — every other day, on alternate daysв двох кроках — nearby, a few steps offв двох словах — in a word

ДВА

Два. Общеслав. индоевроп. характера (ср. др.-прус. dwai, лат. duo, нем. zwei, англ. two и т. д.). Некоторые ученые считают, что первоначально два было ... смотреть

ДВА

числ. екі;- дважды два четыре екі жерде екі төрт;- два шага екі қадам;- две руки екі қол;- две копейки екі тиын;-в двух словах екі сөзбен;- в двух шагах екі-ақ қадам жер, өте жақын;- в два счета әне-міне дегенше;- өте жылдам;- два сапога пара разг. ағама жездем сай (екеуінің мінез-құлқы бірдей)... смотреть

ДВА

два = two; в двух словах to cut a long story short; расскажите мне в двух словах tell me briefly; в двух шагах (от) within а few steps (of); в два счёта разг. in (less than) no time, in а tick; ни два ни полтора е neither one thing, nor another. <br><br><br>... смотреть

ДВА

num.twoСинонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо

ДВА

двачисл. колич. δύο, δυό: по ~ δυό-δυό, ἀνά δύο, ἀπό δυό· каждые ~ дня μέρα παρά μέρα, κάθε δυό μέρες· ◊ в двух словах μέ δυό λόγια· в двух шагах δυό βήματα· ни ~ ни полтора ὁβτε ναί ὁὔτε ὄχι· в ~ счета разг ἀμέσως, γρήγορα, στό πϊ καί φι.... смотреть

ДВА

два, две, двух, двум, двум'я, о дв'ухСинонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо ... смотреть

ДВА

два, род. двух муж., ср.ни два ни полтора — ні два ні паўтарав два счёта прост. — як бачыш, у адзін момантчёрта с два! прост. — дзе там!два сапога пара... смотреть

ДВА

Вряд ли вы найдете европейский язык, в котором это число называлась бы словом, имеющим какую-либо другую основу; и чешское dva, и польское dwaj, и латышское dhd, и английское two, и немецкое zwei – все они близкие родственники.... смотреть

ДВА

דושנייםשתייםתרתיСинонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо

ДВА

Два, ни два ни полтора — ні два ні паўтара в два счёта прост. — як бачыш, у адзін момант чёрта с два! прост. — дзе там! два сапога пара — абое рабое убить двух зайцев — забіць двух зайцаў... смотреть

ДВА

{²tv'en:e}1. tvenne 2. tu 3. två

ДВА

Liczebnik два dwa dwoje

ДВА

См. числа.Синонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо

ДВА

числ. м., ср. эки; в двух словах эки ооз сөз менен (айтканда); в двух шагах эки эле кадам жерде (жакын эле); в два счёта разг. көз ачып-жумганча, ары бери эле, бат эле.... смотреть

ДВА

дваzweiСинонимы: банан, двоечка, двойка, двояк, двум, двуха, двушник, двушничек, неуд, неудовлетворительно, пара, плохо

ДВА

дваПара, чета, двое, вдвоем, сам-друг.См. пара..как дважды два, как дважды два четыре, как две капли воды, раз, два - и обчелся, сказать словца два, черта с два!...... смотреть

ДВА

Два, двох, двома́. Два столи́; два карбо́ванці. Два висо́кі ду́би

ДВА

два двойка, неуд, двуха, банан, двоечка, пара, двум, двушничек, неудовлетворительно, двушник, плохо, две, чета, двое, вдвоём, сам-друг

ДВА

Два- duo, duae;• по два - bini,ae,a;• в два раза - duplo;• в два ряда - biseriatim; bifariam;• два раза - bis;

ДВА

1) zwei по два — je zwei (при дележе); paarweise (парами) 2) см. двойка 2) в двух словах — kurz gesagt; in wenigen Worten.

ДВА

м две ж числ.1.ике 2.икеле, ике △ в два счёта ике дигәнче; в двух словах ике сүз белән; в двух шагах ике адымда

ДВА

• dva• dvoje• dvojka• dvě• oba

ДВА

【数】 二Два рази 两次

ДВА

два (р. двох, оруд. двома). [З двома синами добре жити: є кому діло робити]. Всего два - двойко, ум. двоєчко.

ДВА

два:◊ два яндру́хи → "андрус" ◊ два кальо́ші па́ра → "кальош" ◊ дві кальо́ші кєди → "кальош"

ДВА

[dwa]dwa

ДВА

ikki, ikkita

ДВА

числительноедва

ДВА

числівникдва

ДВА

два, две, дво́е два и два — попа́рно два и по — полтора́ две тачке — двоето́чие

ДВА

دو

ДВА

Двоедвухдзьве

ДВА

два (две) δυο, δύο два де рева δύο δέντρα две девочки δύο κοριτσάκια

ДВА

Ударение в слове: дв`аУдарение падает на букву: а

ДВА

два два, две, двух, двум, двум`я, о дв`ух

ДВА

Два іменник жіночого роду населений пункт в Україні

ДВА

(род. двох) два два рази — два раза, дважды

ДВА

Хоёр, хоёул, хос, хоёр

ДВА

После "ать" у строевого командира

ДВА

Twee

ДВА

{NUM} երկւ երկւս по два

ДВА

два числівник типу "два"

ДВА

Deux

ДВА

dwa, dwóch, dwaj, dwie;

ДВА

Två

ДВА

lat. dwaдва

ДВА

двоедвухдзьве

ДВА

двое двух дзьве

ДВА

cro dva укр 2

ДВА

Två, tu, tvenne

ДВА

duo, duae, duo

ДВА

twee • eo: du

ДВА

kavto(кавто)

ДВА

два ду

ДВА

кафта

ДВА

Kaks

ДВА

екі

ДВА

ორი

ДВА

эки

ДВА

Два

T: 233